F8A79C50-3DD8-4C48-ABFF-FA6C2B6A94E2_cx0_cy5_cw90_w1023_r1_s

Олексій Гончаренко

Україна не може повернути Крим і Донбас силою зброї

Які кроки робить українська влада для деокупації Криму? Чи все зробила Україна для захисту півострова під час російської анексії в 2014 році? Чи може Україна повернути свої окуповані території силою зброї?

Про це в ефірі «Денного шоу» на Радіо Крим.Реалії говорили з народним депутатом України Олексієм Гончаренком.

‒ Ви очолюєте парламентську групу «Крим», розкажіть про її діяльність.

‒ До цієї групи входять депутати, які так чи інакше пов’язані з Кримом. Це й Мустафа Джемілєв, і Рефат Чубаров, і Юлій Мамчур, і інші депутати. Я пропонував Мустафі Джемілєву очолити цю групу, але він сказав, що в нього багато обов’язків, і вийшло, що очолив групу я. Ми не маємо якихось особливих повноважень, це не комітет, не фракція Верховної Ради. Наша мета ‒ щоб така група була, тому що Крим ‒ це Україна. Ми піднімаємо теми, які важливі для Криму. Зокрема, наша група ініціювала скасування вільної економічної зони «Крим» ще до того, як почали блокаду… У річницю окупації Криму ми проводимо тематичні виставки, ініціювали проведення парламентських слухань щодо Криму.

‒ Кримчани вважають, що темі анексованого півострова на материковій частині України приділяють недостатньо уваги. Що ви думаєте про це?

‒ Я теж так вважаю.

‒ Що треба робити?

‒ Кожен може щось зробити, перебуваючи на своєму місці. Ми створили групу, ставимо ці питання. Я є депутатом у ПАРЄ, поряд із Мустафою Джемілєвим, і на кожному засіданні в Страсбурзі я піднімаю теми Криму, кримських політв’язнів. Щасливий через повернення Ільмі Умерова й Ахмтема Чийгоза. Ми багато разів ставили питання про них, про Сенцова, ми знаємо багато прізвищ (політв’язнів ‒ КР), постійно ці теми піднімаємо. Треба домагатися, щоб у Криму дотримувалися права людини, ми на постійному контакті з комісаром із питань прав людини Ради Європи Нілсом Муйжніексом. Скоро обиратимуть нового комісара, й ми обов’язково ставитимемо завдання Криму як першочергове.

‒ Ви можете назвати які-небудь кроки, які українська влада зробила для деокупації Криму?

‒ На наших парламентських слуханнях була міністр освіти України Лілія Гриневич, і зараз випускники кримських шкіл можуть приїжджати до України (на материкову частину країни ‒ КР), їм зрозуміло, як складати ЗНО, вступати до українських ВНЗ ‒ це безкоштовно. Я вважаю, що це конкретний приклад.

У той же час, я вважаю, на рівні РНБО України мала бути затверджена «Стратегія деокупації Криму» ‒ системний, комплексний документ. Наскільки я знаю, такої стратегії, офіційно затвердженої, наразі немає. Я кажу «наскільки мені відомо», тому що існують певні документи під грифом «Таємно», ухвалені РНБО. Але немає комплексного документа, який би охоплював соціальні, адміністративні й інші питання, це погано.

Олексій Гончаренко

‒ Існує законопроект про реінтеграцію Донбасу, є різні думки українських політиків щодо того, чи потрібно до цього документу вносити положення про Крим. Яка ваша думка?

‒ Ми б усі хотіли, щоб питання Донбасу та Криму обговорювалися разом. Але Росія відмовляється говорити про Крим, і це треба визнати. У нас є гостра ситуація на Донбасі, де кожного дня гинуть люди. Ситуація там і схожа на Крим, і не схожа. І там, і там, є російські війська, але у випадку з Кримом ми маємо справу з класичною анексією, коли Росія оголосила Крим своєю територією, а в випадку з Донбасом ми маємо справу з гібридною війною, тому що Росія не оголошує Донбас своєю територією, і явно не збирається це робити. Тобто ситуація відрізняється в юридичному, фактичному, військовому сенсах.

Україна не має іншого виходу, ми маємо говорити про Донбас, тому що не можемо повернути Донбас і Крим силою зброї. Ми маємо справу з найбільшою армією в континентальній Європі, з ядерною державою. У випадку з Донбасом ми маємо Нормандський формат, у якому бере участь особисто Путін. Тому в законопроекті йдеться про Донбас, і там мало уваги приділяється Криму. Політично ми, звичайно, зобов’язані згадати Крим у цьому законі, й згадка є. Я знаю, що Рефат Чубаров і Мустафа Джемілєв беруть участь у розробці правок до цього закону, щоб тема Криму була рельєфніше там позначена. Але, звичайно, це політичні речі, до юридичної складової вони не мають ніякого відношення.

‒ Поговорімо про скандальну заяву, яку зробив на засіданні сесії ПАРЄ в Страсбурзі президент Чехії Мілош Земан. Він виступив проти санкцій відносно Росії та запропонував віддати Крим в обмін на якісь преференції для України. Роблячи цю заяву, президент Чехії відповідав на ваше запитання. Розкажіть, як це було.

‒ Так, це була відповідь на моє запитання. Я сказав, що триває грубе порушення прав людини в Криму, і запитав, які дії має вжити світова громадськість. Він сказав, що цей процес завершений, і що Україна може взяти компенсацію. Його відповідь, дійсно, шокувала. Нехай він продасть Прагу чи Карлові Вари Путіну, теж може грошима взяти, якщо у нього є такі ідеї. Безумовно, Крим не продається, і люди не продаються.

Земан приїжджав, як лобіст Кремля. Коли він отримав слово, то почав говорити про Росію. Не говорив про Чехію, Євросоюз, Раду Європи. Говорив про Росію й про те, що потрібно скасовувати санкції. Його заява щодо Криму, навіть на тлі проросійського лобізму, була особливо цинічною.

У нас є дзвінок нашого радіослухача з Харкова: Існує думка журналістів-розслідувачів і військових, що Крим здав Турчинов, є заяви генералів СБУ. Як ви на це дивитеся, ви будете це розслідувати?

‒ Я не є слідчим чи прокурором, і вести розслідування я теж не можу. Наскільки я розумію, коли такі заяви робляться, то це є підставою для перевірки відповідних служб. Коли людину призначали головою Ради з національної безпеки та оборони, я маю на увазі Турчинова, то він проходив перевірки наших спецслужб, і там вирішили, що він гідний цього звання.

Що стосується частини вашого запитання про те, що Крим «був зданий», як ви сказали. Я можу погодитися з тим, що українська влада не вжила всіх заходів, які могла би вжити на той момент. Інше питання, яким був би результат цього, чи могли б ми зупинити… Ми зараз ідемо в сферу альтернативної історії, але, напевно, з огляду на стан, в якому Україна перебувала на той момент, з огляду на те, що Росія явно не просто імпровізувала, а виконувала чіткий план ‒ прямо розкрили пакет і почали реалізовувати, враховуючи масове зрадництво кримських СБУшників, прокурорів, міліції, ми, напевно, не змогли б відстояти Крим військовим шляхом. Але разом із тим, якби ми тоді дали бій, можливо, не було б Донбасу. У будь-якому випадку, боротися за свою територію треба було, й не все з того, що мали зробити, було зроблено.

Я не розумію, навіть при всіх складнощах, які були, чому Україна не взяла силами спецпідрозділів під контроль у Криму Перекоп, аеропорт Сімферополя, Верховну Раду Криму та Раду міністрів Криму. Якби це сталося, то не змогли б російські спецназівці так легко захопити аеропорт, Верховну Раду. Як мінімум, був би бій, і після цього ніхто б уже не зміг сказати, що ось бачите, Верховна Рада (Криму ‒ КР) сама голосує й оголошує так званий референдум.

Але потрібно також розуміти, в якому стані була Україна в той момент. Був повний розвал. Армію цілеспрямовано руйнували, не було спецслужб, утік президент. Ми всі пам’ятаємо події в Одесі 2 травня, окрім Донбасу палахкотіли і Дніпро, і Харків, і тільки поступово вдалося все зупинити. Все було непросто, але Україна могла б зробити більше.

Олена Юрченко, Радіо Крим.Реалії

custom essay writing service writing college essays custom essay service buy an essay research paper writer buy an essay college paper write my paper for me cheap essay writing case study help do my essay buy research papers writing a case study college essay writer essay writer help professional writing college essay writers