чубаров

Рефат Чубаров

Рефат Чубаров про Зеленського і вибори: Невже ми забули уроки, як забирали в України Крим?

Напередодні першого туру виборів в окупованому Росією Криму прокотилася хвиля масових обшуків у кримських татар. Їх хотіли залякати і перешкодити їхній участі в українських виборах, вважає глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Водночас він наголошує, що для кримських татар дуже важливо постійно підкреслювати свою єдність з Україною і що на відновлення українського суверенітету чекають не тільки вони, а й багато інших кримчан. В інтерв’ю ІА ZIK Чубаров також розповів, чому хід цієї виборчої кампанії викликає тривогу і чим, на його думку, Україні може загрожувати обрання «віртуального президента».

Люди не розуміють, що відповідальність покладається на всіх

– Як Ви оцінюєте те, що відбувається в Україні після першого туру виборів, зокрема, дискусії навколо теми дебатів?

– Це все викликає в мене тривогу, тому що я дуже добре знаю одного кандидата – діючого президента, знаю всі його плюси і мінуси, але абсолютно не знаю іншого кандидата, на прізвище Зеленський. І він мені як виборцю не дає жодного шансу його пізнати. У тому числі пізнати його підходи, думки і плани щодо деокупації Криму. Тому для мене це є дуже тривожним.

– Чому, на Вашу думку, склалася така ситуація, що ми зараз отримали фактично віртуального кандидата? Це якась спеціальна технологія чи закономірний наслідок того, що відбувалося в країні?

– Я думаю, що тут дуже багато факторів склалось і навряд чи ми їх усі зараз зможемо обговорити. Одним із таких факторів, на мою особисту думку, є дуже глибокі й усталені патерналістські очікування українського суспільства від посадових осіб і від держави загалом. Люди не зовсім і не завжди здатні бачити в комплексі те, що зроблено і що не зроблено. Вони завжди на перший план виносять своє незадоволення, але менш готові віддати належне здійсненому.

Такий високий рівень очікувань саме від держави завжди приводить суспільство до стану, коли воно готове повірити будь-якій новій людині, яка пообіцяє більше.

– Яка небезпека такої ситуації і, відповідно, можливих результатів виборів?

– Небезпека в тому, що люди можуть все більше перестати відчувати себе носіями влади, як це записано в Конституції. Простіше кажучи, люди можуть перестати відчувати себе такими, від яких дійсно залежить доля держави. Вони кажуть так: ми обрали вам президента (вам – це умовній державі), будь ласка, дайте нам тепер усе. Люди не розуміють, що відповідальність покладається на всіх, починаючи від обраного президента і завершуючи окремим громадянином.

Зеленський нас знову повертає до рівня дискусій 1990-х років

– У команді Зеленського раніше запропонували питання мови, віри і території винести за дужки, поки не закінчиться війна. Наскільки такий підхід виправданий чи ні за нинішніх умов?

– Знаєте, мені давалося, що ми в суспільстві на п’ятий рік війни вже знайшли більш-менш порозуміння навколо цих питань, виходячи з того, що наша країна є і багатоконфесійною, і багатомовною з точки зору етнічного походження громадян. Мені здавалося, що ми вже певним чином об’єдналися навколо української мови і навколо розуміння, що будь-яка церква і будь-яка релігія в Україні не може зовнішньо управлятися. Надання томосу я розцінюю як абсолютну самостійність української православної церкви.

І тут знову все це ставиться під сумнів. Я вважаю, що на етапі певного порозуміння, якого ми вже досягли, команда Зеленського нас знову повертає до рівня дискусій, які відбувалися, починаючи з середини 1990-х років.

– Які наслідки можуть бути, якщо держава знову повернеться до такого порядку денного?

– Коли Путін і російські політики аргументували собі і зовнішньому світові причини, чому вони захоплюють Крим, вони це представляли як необхідні і вимушені дії щодо захисту російськомовних громадян. Отже, загострення цих питань може дати фокус Росії використати напряму релігійні і мовні питання для подальшої агресії проти України.

– Чого можна очікувати у зовнішній політиці, у разі перемоги Зеленського, судячи з тих заяв, які раніше були зроблені представниками його команди?

– Члени Меджлісу кримськотатарського народу, починаючи від нашого лідера Мустафи Джемілєва, ці п’ять років дуже системно працюють з нашими міжнародними партнерами. Ми зустрічаємося з провідними політиками, з лідерами країн, обговорюємо питання щодо підтримки територіальної цілісності Української держави, щодо майбутнього Криму після його деокупації і кримськотатарського народу. І я от на своєму рівні, на рівні учасника народної дипломатії, можу сказати, що це дуже важливо, аби при проведенні таких зустрічей і обговорень була присутня щирість між співрозмовниками. А вона формується впродовж певного часу. Сторони мають більше одне одного пізнавати і мають довіряти один одному.

За будь-яких умов при приході нового президента сфера міжнародних відносин України якоюсь мірою буде відбудовуватися по-новому. Ми просто втратимо час. Це абсолютно об’єктивно і безвідносно до особи Зеленського чи когось іншого.

Тобто щодо зовнішньої політики треба нарощувати те, що вже було зроблено. Із цим погоджуються всі – і прихильники, і опоненти нинішнього президента. Всі віддають йому належне за його зовнішню політику. Якщо у внутрішній політиці багато людей, в тому числі, прихильників Петра Порошенка очікують кардинальних змін, зокрема, в кадровій політиці та антикорупційній боротьбі, то зовнішня політка є така, яка на сьогодні є системною та має лише нарощуватися.

Кримські татари очікують повернення України

– Наприкінці березня відбувалися масові обшуки у помешканнях кримських татар. За Вашою інформацією, з чим була пов’язана ця нова хвиля репресій у Криму?

– Це відбувалося напередодні першого туру виборів. Ці облави були рекордно масові – 27 обшуків, 22 заарештованих, на другий день ще троє, ще один зниклий. Багато експертів не виключають, що це була форма залякування кримських татар, які демонстративно виїжджали за межі адміністративного кордону, реєструвалися у Херсонській області як виборці, і було очевидно, що вони будуть виїжджати і 31 березня, аби проголосувати.

Для нас, кримських татар, і особливо тих, які живуть у Криму, дуже важливо постійно підкреслювати свою єдність з Українською державою. Зрозуміло, що ці 500-600 чи 1000 голосів тих, хто приїде з Криму, не роблять жодної погоди на виборах, але в плані моральному кожен такий голос дорівнює 10-15 тисячам. Це підкреслює єдність кримських татар з українським суспільством.

– Які на сьогодні настрої в середовищі кримських татар, зокрема, тих, які залишились на окупованому півострові?

– Я тут нічого несподіваного не скажу. Достатньо зайти в соціальні мережі і подивитися дописи – особливо тих людей, які помітні у кримському суспільстві і відображають, як правило, думки своїх сусідів і знайомих.

Якщо говорити про останні настрої, то люди дуже роздратовані ходом виборчої кампанії, особливо аргументацією щодо можливих переговорів з російським президентом. Люди запитують: невже ми забули уроки, як забирали в України Крим? І дехто прямо пише, що це їм дуже нагадує ті події. Здавалося б, що немає такого прямого зв’язку, бо тоді вторглися війська, розходилася по Криму БТРи, військова техніка, ракетні комплекси… Тут, на материковій Україні, слава Богу, цього немає, але люди кажуть, що відчувають навислу над Україною загрозу.

Це все вони говорять, зрозуміло, в контексті свого становища і своїх очікувань. Кримські татари і не лише вони, а й багато інших людей в Криму, очікують повернення України і надіються на відновлення суверенітету. І все те, що відбувається на материковій Україні, вони сприймають з точки зору своїх очікувань.

– Журналіст Віталій Портников нещодавно писав, що Крим за роки окупації став «гіршою версією Росії», і що економічне становище і права кримчан навіть гірші, ніж у росіян у самій Росії. Чи погоджуєтесь ви з таким твердженням? Чи відповідає це реальній ситуації?

– Я абсолютно з ним погоджуються. Більше того, я би додав, що Крим є зараз таким тестовим майданчиком, де російські каральні органи випробовують ті чи інші форми репресій для розповсюдження їх потім на території всієї Росії. Проводячи такі тести в окупованому Криму, вони моніторять ситуацію, вивчають реакції людей не лише на півострові, а й, в першу чергу, у самій Росії.

Тобто Крим сьогодні є територією, де апробують найбільш брутальні форми переслідування людей і, що найголовніше, взагалі нехтування людьми як живими істотами.

– Від чого залежатиме повернення Криму до складу України? За яких умов це можливо?

– Тут теж можна дуже багато говорити, але скажу абсолютно очевидні речі. Потрібна максимальна мобілізація і єдність українського суспільства. Йдеться не лише про те, що, мовляв, чим успішніша буде Україна, тим більшим буде бажання людей, які живуть в окупованому Криму, повернутися під суверенітет України. Я, до речі, не розділяю такий підхід як основний.

Тут необхідно, щоб українське суспільство завжди демонструвало свою єдність, щоб Україна відбудовувалося як успішна країна і щоб своєю успішністю мобілізовувала надалі міжнародну спільноту на допомогу Україні в її протистоянні російській агресії і на відновлення своєї територіальної цілісності.

Коротше кажучи, чим рішуче Україна буде намагатися відновити свою територіальну цілісність, тим більше їй буде допомагати міжнародна спільнота. Не дай Бог українське суспільство буде відходити у внутрішні чвари. Чим більше це відбуватиметься, тим більше наші партнери будуть у нас розчаровуватися і будуть потрохи відмовлятися від допомоги Україні.

Розмовляла Тетяна Штифурко, ІА ZIK