луценко

Ірина Луценко

“Я пішла в політику через арешт чоловіка”

Представник Президента в ВР розповіла про підсумки минулого політсезону і завданнях на новий, про те, чи потрібен Мінський формат переговорів по Донбасу, про підготовлені нею закони, свою кулінарію і “водяне” знайомство з чоловіком

 <p style="text-align: justify;">Ірина Луценко визнана найефективнішим нардепом по підготовці нових законів. Фото: прес-служба І.Луценко</p>

- Ірино Степанівно, закінчився політичний сезон – нардепи пішли на канікули. Як представник президента в ВР скажіть, які найбільш важливі рішення були прийняті народними депутатами?

- Думаю, в першу чергу варто відзначити прийняття закону, який запускає створення Антикорупційного суду України – відсутнього елемента в системі органів по боротьбі з корупцією в країні.

Також нам вдалося проголосувати закон про реінтеграцію Донбасу. Чому він важливий? По-перше, він захищає українську армію. По-друге, він дав можливість перейти від АТО до операції по самозахисту нашої держави. А це дозволило нам чітко увійти в міжнародне правове поле. Адже ст. 51 Статуту ООН говорить, що кожна держава має право на самозахист, якщо по відношенню до нього здійснюється агресія. І тепер ми можемо не просто просити, а пропонувати і наполягати на введенні в Україні миротворців. Фактично це є продовженням запропонованих президентом Петром Порошенко способів і шляхів виходу з кризи на Донбасі.

Ще нам вдалося прийняти закон про валюту. Раніше були декрет і сотні підзаконних актів, в основному забороняють. Я б назвала новий закон “безвізової лібералізацією”, тільки що стосується валюти. Ми дозволили більш вільно розпоряджатися валютою: зменшили обов’язок підприємств продавати державі певну частину валюти, дали можливість фізособам без отримання індивідуальної ліцензії розпоряджатися своїми валютними ресурсами. Наші підприємці можуть вести більш гнучку валютну політику, більше експортувати, регулюючи свою виручку. А це означає нові робочі місця в Україні. Більш того, оскільки багато товарів експортується в Європу, можемо обережно поки говорити про зближення розмірів наших зарплат з європейськими. Адже ринок Європи величезний, це 500 мільйонів людей з високою купівельною спроможністю. Значить, і ціна нашої продукції там буде досить великий. Валютою відтепер розпоряджатися легко, можна вкласти кошти в розширення виробництва в Україні, а це знову нові робочі місця і високі зарплати. Ось що дає новий валютний закон українцям.

Не можу не відзначити прийняття закону про нацбезпеку. Він дуже важливий разом з законом про реінтеграцію Донбасу. Чому? Нещодавно відбулися саміт Україна-ЄС і саміт НАТО, куди запросили також країни-партнери альянсу – Україну і Грузію. Там порушувалося питання про можливий вступ України в НАТО і аналізувалося, що зробили ми, щоб отримати ПДЧ. Адже членство в альянсі означає: у вас сильна і багата держава, у вас справедливий суд, у вас така економіка, яка дозволяє виділяти не менше 2% ВВП на оборону і безпеку, в тому числі кібернетичну, у вас потужні демократичні процеси, інститути та соцстандарти … і в згаданому законі якраз чітко прописано, як повинні виглядати наші оборона і безпека, яким стандартам вони повинні відповідати. Що стосується армії, то це стандарти НАТО, і ми вже працюємо в цьому напрямку з міжнародними експертами. Міністр оборони повинен бути цивільним, а кандидатуру його пропонує Верховний головнокомандувач, тобто президент. СБУ повинна бути спецорганів – прозорим і підконтрольним парламенту. І багато іншого, в різних галузях життя … Це все зобов’язання, які ми повинні виконати, якщо хочемо в альянс. І ось якраз закони про реінтеграцію і нацбезпеку разом з Мінськом угод і є ланки одного ланцюга, що дозволяють нам йти цим шляхом. А навіщо нам в НАТО? Щоб забезпечити свою безпеку. Поодинці протистояти агресивному Росії, що має в рази більшу армію і підживити нафтою, газом економіку, ми не можемо (1 мільйон в Збройних силах у них і 230 тисяч у нас). Значить, треба йти в той союз, який забезпечить Україні безпеку та незалежність.

Тепер про те, що не вдалося. По-перше, так і не прийнятий закон про зняття депутатської недоторканності. Не вийшло змінити систему виборів. Треба визначитися, що ми хочемо: тільки партійну систему або змішану? Ми набрали 226 голосів в першому читанні за виборчий кодекс, при тому, що він вже застарів. Адже ми прийняли закон про децентралізацію, один з найважливіших для країни, і по ньому передали на місця багато повноваження. Тоді питання: а чи мають право громади на свого представника в парламенті? Думаю, так, це логічно. Є в світі тому чимало прикладів, коли мажоритарно-партійна система показує хороші результати. Це і Німеччина, і Франція, і Польща … Особисто я – за змішану систему, але поки це питання у нас не вирішене. А для його вирішення ми повинні у другому читанні розглянути згаданий кодекс. Це повинно бути зроблено восени, але чи буде? Адже там тисячі поправок … Особисто я вважаю, що застарілий кодекс взагалі приймати не треба, а потрібно написати новий, сучасний. Плюс до цих питань восени треба буде розв’язати проблему ЦВК і затвердити склад нової головної виборчої комісії. Це три найбільш, на мій погляд, важливих очікування на новий політсезон.

- На якій стадії зараз наші переговори про введення миротворців на Донбасі?

- Путін як і раніше стверджує, що миротворці повинні захищати тільки співробітників ОБСЄ на лінії розмежування. Ми наполягаємо, що вони повинні бути і на самих тимчасово окупованих територіях, а також на кордоні з РФ, щоб Росія не могла постачати в зону конфлікту бойовиків і зброю. Навіть якщо взяти формулу “їх там немає”, в сенсі ЗС РФ, то туди заходять інструктора, колишні військові начебто групи Вагнера і так далі. Це треба припинити, якщо хочемо миру. Проти таких дій, до речі, спрямований і розроблений мною закон про криміналізацію незаконного переходу нашого кордону.

Ми продовжуємо працювати над дорожньою картою. Нас підтримують і місія ОБСЄ, і учасники Нормандського формату, і США. Дорожня карта повинна дати відповіді на багато конкретних питань: де будуть миротворці, де тримати зброю, як буде відбуватися розмінування … Адже на Донбасі заміновано близько 6000 квадратних кілометрів території. Мінні пастки – в дитячих іграшках, садках, школах, сараях, туалетах … З чого починати розмінування, як очищені території будуть охоронятися? А коли дійдемо до виборів, як буде гарантуватися безпека представників партій, ЗМІ, спостерігачів? Велика роль належить українській поліції. І міністр Арсен Аваков вже презентував відповідну програму. План дій є і в міністерстві у справах тимчасово окупованих територій, в інших відомствах. Україна активно готується до приходу миротворців і до повернення Донбасу. Але це має відбутися не за всяку ціну, а тільки за умови відстоювання українських інтересів, шляхом нашої перемоги в переговорно-дипломатичному процесі.

- Мінські угоди – це єдино можливий шлях до виходу з кризової ситуації на Донбасі?

- Ми також працюємо в міжнародних судах. Скажімо, зараз проти Росії в Євросуді з прав людини є тисячі позовів як від фізичних, так і від постраждалих банків, підприємств. Величезні збитки від російської агресії понесли морські порти, компанії “Чорноморнафтогаз”, “Нафтогаз України” та інші. І у цих справ є сприятливі для нас перспективи.

Ми також вступили в міжнародні судові інстанції з позовами про порушення Росією морського права – йдеться про Керченський міст, який заблокував для великих суден візит до Маріуполя і порти Азовського моря. Тим самим РФ “валить” нашу економіку, а також намагається налаштувати населення територій, пов’язаних з Донбасом, проти української влади. Мовляв, якщо в Маріуполі зупиняться заводи, то люди скажуть: навіщо нам така влада?

Дуже важливим є також питання про політичних в’язнів російського режиму. Їх було близько 3000 чоловік, зараз залишилося приблизно 70 осіб. І за кожного такого заручника Путін намагається виторгувати преференції: я випущу, а ви зніміть частину санкцій і т.д. Ми прагнемо звільнити всіх.

Ми не повинні знижувати активність, ми повинні також тримати своєю роботою наших міжнародних союзників в тонусі. Тим більше, що часом наші цілі і прагматично збігаються. Наприклад, США мають свої інтереси в поставках газу до Європи, тому вони проти “Північного потоку-2″. Вигідно це нам? Так. І таких прикладів чимало. А коли союзники нас критикують за щось, це свідчить лише про те, що доля України їм не байдужа. Інакше не було б ні похвал, ні критики, а було б байдужість. Мене нерідко запитують: а які у всьому цьому заслуги Петра Порошенка? Скажу так: головних заслуг дві. Перша – він утримав держава, навіть коли, по суті, не було армії, а російська агресія вже була. Втримав, організовуючи, переконуючи, працюючи 24 години на добу. Друга – він тримає світове співтовариство в тонусі, не даючи забути про Україну.

-_49

- Опоненти влади говорять часом, що Мінський формат себе вже вичерпав. Ви згодні?

- Саме під Мінський формат “підв’язані” санкції проти агресора. Так що поки альтернативи немає. Але нам необхідно створювати альянси з іншими країнами на конкретній грунті, нехай ситуативні і тимчасові, але вони послаблюють агресора. Наприклад, США готові ввести санкції проти Росії за “Північний потік-2″. Нам це на руку, ось вам альянс Україна-США. Туреччині не потрібна ядерна зброя в Криму (а за даними розвідки, Путін його туди вже завіз), ось ще альянс. Ми стали не об’єктом, а суб’єктом геополітики. Як рівноправні партнери, ми граємо на міжнародному полі. І це не закулісні ігри … Відомо, що президент США Трамп перед зустріччю з Путіним скасував десятки зустрічей з іншими світовими лідерами, проте знайшов час для розмови з українським президентом. І Петро Порошенко пізніше сказав, що США підтримують Мінський формат і суверенітет України в визнаних усім світом межах. І Крим – українська територія, причому Путін теж визнав, що Трамп про це говорив.

- Ви професійний економіст. Дайте оцінку стану нашої економіки на сьогодні.

- Динаміка зростання економіки є. Так, вона не така, як хотілося б, за прогнозом мало б бути до кінця року більше 3% від ВВП, але поки бачимо, що не дотягуємо і до 2%. Однак, як правило, у другій половині року ситуація вирівнюється, тому що ми багато в чому аграрна країна, залежна від врожаю. У торгівлі з ЄС ми збільшили свій експорт майже в три рази, починали з 18%, зараз – 42% нашого експорту. І ще не вибрали ті ніші, де наша продукція представлена, як ексклюзивна.

Однак нам не вистачає грошей, щоб покрити дефіцит бюджету. І треба повертати великі зовнішні борги. Найбільші запозичення зроблені не цим і не попереднім урядом, а ще за часів прем’єрства Юлії Тимошенко. І ми до сих пір по ним розраховуємося. Крім того, багато грошей вимагає армія, фронт. Складна ситуація з ростом доходів населення. Ми змушені піднімати ціну на газ. Чому? Тому що багато років з кишені кожного з нас йшли величезні дотації “Нафтогазу”, щоб він не був збитковим. За 100 мільйонів на рік. Причина в тому, що Росія робила все, щоб знищити у нас власний видобуток газу, посилювати залежність від своєї труби. І майже домоглася свого. Раніше в країні було п’ять різних цін на газ, і корумповані чиновники маніпулювали цим, набиваючи кишені. Ми цю вакханалію припинили і вирівняли ціни. Тепер треба думати, як підняти доходи населення, щоб воно могло платити цю європейську ціну. Це наше домашнє завдання. Потрібні інвестиції в промисловість, де основні засоби виробництва багато в чому застаріли. Потрібні нові технології, тоді наша продукція буде конкурентоспроможна.

- Чи потрібно нам продовжувати брати величезні кредити на зовнішньому ринку?

- Треба залучати інвестиції. Двох видів: по-перше, від європейських і світових інвесторів, тому що це нові технології, нова економіка, включаючи фінансування, прогнозування та менеджмент. І, по-друге, потрібно змусити, щоб в країну повернулися гроші, вкладені в офшорні зони, але за походженням наші. Вони повинні працювати в Україні. І тому президент вніс проект закону про податок на виведений капітал. Він якраз спрямований на те, щоб кошти реінвестувати у виробництво, а не виводилися з країни.

Ще необхідно закрити діри на митниці, щоб платилися всі належні збори. Ми ж знаємо, що в тіні “гуляє” ще один бюджет України. Треба його повернути в казну держави. Плюс, нарешті, провести прозору приватизацію. У нас адже 3400 держпідприємств, які збиткові, але чомусь працюють. І всі ми оплачуємо дотації цим підприємствам, тобто, годуємо їх керівництво і корумпованих чиновників, депутатів, кому таке становище вигідне. У країні було п’ять видів приватизації, але президент сказав: вистачить! І представив новий закон про приватизацію. Вона буде двох типів: велика, із залученням світових експертів з оцінки, і мала, на місцях, за принципом аукціону. Хто більше дав, той і купив.

- Говорячи про корупцію, не можна не згадати органи, які з нею борються. Загальна думка: їх “розвелося” занадто багато.

- Їх насправді небагато. Зараз просто перехідний період, коли старі органи ще не передали свої функції, а нові не набрали обертів. Думаю, через рік-півтора все увійде в нормальні рамки. Потрібно змінити систему, писати закони і процедури так, щоб зробити корупцію неможливою на всіх рівнях.

І ще. Народним обранцям варто згадати про таку важливу свій обов’язки, як депутатський контроль. Ми приймаємо хороші закони, але вони грузнуть в болоті бюрократії, серед чиновників виконавчої влади. Ось я, наприклад, зібрала вже цілий том листування з держорганами з виконання прийнятого закону про запобігання домашньому насильству (показує дуже товсту папку. – Авт.). Це важко, занадто багато роботи, але набагато більш ефективно, ніж кричати на кожному розі, що у нас все погано. Внеси свою лепту, і стане краще. Як представник президента в ВР, я направила в комітети парламенту і до органів виконавчої влади запити щодо законів, які були ініційовані главою держави. У кожному законі є в кінці положення, де розписано, кому і що конкретно зробити, щоб закон запрацював. Так ось, я з’ясувала, що виконано це все лише на … 40%! І це президентські закони! А скільки інших, де ситуація гірша? Тому у мене прохання до колег з ВР: згадайте про свою функції депутатського контролю і виконуйте її.

- Вас визнавали найефективнішим народним депутатом по підготовці законів. Що це за закони?

- Вони всі стосуються прав людини. Наприклад, про те, щоб при мобілізації батьків, у кого троє і більше дітей, які не відправляли на фронт. Так, можуть служити мати медсестрою або батько кимось в тилу, але сім’я, діти не повинні залишитися без годувальника. У нас і так провальна дитяча статистика, за 10 років з 14 мільйонів дітей залишилося 7,6 мільйона.

Дуже важливий закон про запобігання та протидію домашньому насильству. За цим законом, наприклад, якщо дитина бачить сцени такого насильства, він вже потрапляє в списки жертв і йому належить допомога: адвокати, консультації, реабілітація і так далі. Крім класичного насильства в сім’ї, з’явилася проблема, пов’язана з 1,5 мільйона внутрішніх переселенців. Живеться їм непросто і це часом вихлюпується у вигляді скандалів, сварок і насильства вдома. Є проблема тих, хто повернувся з фронту, не пройшов реабілітацію і продовжує воювати в голові. І накопичилася злість звертається проти сім’ї. А є й чимало фактів, коли жінки не витримують цього і в свою чергу направляють роздратування на повернувся чоловіка … Є безліч інших факторів, в результаті сімейний конфлікт переноситься в соціум. Мета закону – виробити в суспільстві нульову толерантність до домашнього насильства.

Наступний закон – про виплату аліментів. До його прийняття у нас було 667 тисяч сімей, де один з батьків виховує дітей, а другий ніяк в цьому не бере участь, навіть матеріально. Такі горе-батьки були зобов’язані своїм сім’ям 5 мільярдів гривень! Після виходу закону тільки за півроку ми повернули в сім’ї понад мільярд! Я пишаюся цим. А зараз на підпис президенту пішов ще один закон на цю тему, що посилює відповідальність аліментників. Вони, не виконавши зобов’язань перед власними дітьми, не зможуть виїхати за кордон, влаштуватися держслужбовцям категорії “А” і “Б”, відчужувати своє майно і так далі.

Ще один закон дасть батькам право зменшити в кінці року податки, якщо вкладав гроші в розвиток дитини: приватні садочки, іноземні мови, музика, спорт … І ще: в Україні щорічно близько 2000 дітей стають інвалідами 1 і 2 групи. Оформлення інвалідності вимагає від батьків багато часу і сил, а по Трудовому кодексу їх відпускають з роботи зі збереженням стажу і місця лише на 2 тижні. За новим законом, вони будуть займатися оформленням, скільки потрібно, отримуючи від держави матеріальну допомогу зі збереженням стажу і місця. Ще ми прийняли закон, що захищає дітей від сексуальної експлуатації, на виході закон, спрямований проти трудового рабства, торгівлі людьми… Влада звикла, що людина ходить по колу чиновників. А ми змушуємо, щоб в центрі була людина, а чиновники крутилися навколо нього. Це дуже важко пробити, але ми, я, зокрема, над цим працюємо.

-_50

- Як і чому ви стали представником президента в ВР? Чи бувають дискусії з главою держави? Радитеся чи з політичних питань з чоловіком?

- Я йшла до ВР за списком БПП і зайшла в парламент, як член команди Порошенко. Стало бути, і повинна працювати на команду. Моя кандидатура розглядалася в числі тих, хто міг очолити фракцію БПП. Однак я вирішила, що в цій чоловічій фракції керівником, скоріше, має бути чоловік. А я занадто емоційна, раніше вважала до 10, щоб заспокоїтися, тепер до 40, а скоро, напевно, буду до 100 … І я запропонувала на цю посаду Артура Герасимова, який працював представником президента в ВР. Так і вийшло, що він керує фракцією, а мені запропонували стати представником президента. Я погодилась. Звичайно, і по Герасимову, і на мене рішення приймали президент і вся наша команда.

Дискусії з президентом у нас бувають. Порошенко дуже розважлива людина, а я гаряча, на емоціях часом, хочеться, щоб все рухалося швидше. Ось на цю тему і дискутуємо.

З чоловіком раджуся, коли розробляю закони, як автор, коли веду переговори з іншими фракціями, щоб переконати голосувати за реформи. Іноді просто руки опускаються, йде віра в себе. І ось тут дуже важлива підтримка чоловіка, який говорить: не здавайся, спробуй це питання вирішити ще так і так … У нього ж дуже великий політичний досвід.

Корчинський Олександр, “Сегодня”