рибак

Іван Рибак

Сьогодні спливає 32-а річниця однієї із найтрагічніших техногенних катастроф в історії людства – аварії на Чорнобильській АЕС.

Так сталося, що найбільшого лиха “мирний атом” завдав саме Україні, яка попри всі історичні перипетії та нинішні проблеми, що пов’язані з російською агресією, живе своїм життям – нелегким, безкомпромісним.

На Сході наші вояки протистоять ворогу, весь народ переймається забезпеченням української армії всім необхідним, разом ми працюємо над вирішенням проблем нашої держави, розвиваємо її економіку. Кожен дбає про свої родини. Але у всіх нас є проблема, про яку не можна забувати і відкладати на завтра. Ми повинні продовжувати працювати над її вирішенням, адже, на жаль, змінити події та наслідки тієї трагічної ночі ми не можемо. Але ми можемо вберегти довкілля, яке вже і так досить забрудне. Тому роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не можна відкладати за будь-яких політичних чи економічних обставин.

Сьогодні в Україні атомна енергетика генерує більше половини енергії, але досі в держави нема необхідних можливостей з утилізації та зберігання відпрацьованих радіоактивних матеріалів і потужностей. Відпрацьовані ТВЕЛі доводиться і далі відправляти за кордон. Це є ще одним пунктом нашої енергетичної залежності. За допомогою міжнародних експертів та вчених, вже вдалося створити законодавчий механізм поділу радіоактивних відходів на чотири категорії, що дозволить знизити вартість захоронення у 10 разів. З непідйомних для України 750 мільярдів до 75 мільярдів гривень. Це передбачено законопроектом № 6089, який Верховна Рада прийняла за основу на минулому пленарному тижні.

Зняття ЧАЕС з експлуатації є головним болем України і наших європейських сусідів. Робити це потрібно нівелюючи будь-які можливі ризики, адже у четвертому енергоблоці зберігається 150 тон радіоактивних відходів, із них 15 тон – це відпрацьоване ядерне паливо. За підрахунками фахівців – це понад 3 мільйони метрів кубічних небезпечних речовин, які потрібно надійно законсервувати у сучасному сховищі, забезпечивши науково-технічний супровід усьому процесу утилізації. Це велика відповідальність України, адже загроза від такої кількості активної ядерної критичної маси є актуальною для всієї планети.

Також у парламенті підтримано Законопроект № 6624, який створює умови для перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку на безпечну екологічну систему, передбачено будівництво нових об’єктів захисту та виведення з експлуатації застарілого обладнання. Зреалізувавши цей проект ми реально подбаємо про захист майбутніх поколінь українців, чистоту нашого довкілля.

Необхідною у цьому сенсі є повноцінна, широкоформатна діяльність Комісії з радіаційного захисту населення, котра переймається контролем за межами радіоактивного забруднення. Цей орган прораховує можливі ризики, активно співпрацює з Міжнародною комісією радіаційного захисту щодо комплексного підходу у забезпеченні безпеки населення, підготовці та напрацюванні змін у законодавстві щодо проблем ЧАЕС. Тому відповідний законопроект № 6586 покликаний зробити діяльність Комісії більш ефективною.

Крім цього, підтримки потребує законопроект № 7471, який повертає можливість якісного контролю з боку державних органів за об’єктами ядерної енергетики від початку будівництва, введення в експлуатацію, до утилізації та зберігання відпрацьованого ядерного палива. Це допоможе усунути будь-які зловживання у цій сфері, вияви безвідповідальності, які можуть створити небезпеку життю українців, нашій екологічній безпеці та іншим державам.
Ще один нагальний законопроект № 5550, спрямований на посилення захисту працівників у ядерній енергетиці. Він чітко встановлює граничні норми максимального іонізуючого опромінення на рік, у тому числі для студентів та стажерів. Зростають вимоги до медичного обладнання та препаратів у нашій медицині, а це означає, що рентгенівські апарати, томографи, обладнання радіотерапії для українців мають стати безпечнішими та якіснішими.

Кожного року ми вшановуємо пам’ять наших Героїв, які перебороли свій страх і пішли “голими руками” боротися за майбутнє українців. І ми повинні віддячити їм за подвиг, продовжуючи піклуватись про їх нащадків. Тому на минулому пленарному тижні Верховна Рада підтримала за основу законодавчі ініціативи щодо виплати грошової компенсації на харчування дітей, а також щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Положення Законопроекту №6230 передбачають встановлення щомісячної грошової допомоги на харчування учнів шкіл, проф-тех училищ, коледжів та технікумів. Безперечно, повноцінний раціон для дітей, що потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС – це одна з гарантій підтримки здоров’я та розвитку. Однак запропонована сума у 380 гривень на місяць означає, що дитина має отримувати повноцінний денний раціон за 19 гривень. Це нижче встановлених стандартів, а зважаючи на необхідність більш ретельного вибору продуктів для осіб із проблемами зі здоров’ям – їхнє харчування повинно передбачати всі необхідні компоненти для резистивності організму від дії радіації. Тому ми повинні до другого читання внести необхідні доповнення, щоб зробити законопроект досконалим і дійсно забезпечити українських дітей-чорнобильців повноцінною компенсацією для здорового харчуванням у навчальних закладах.

Що стосується Законопроекту №6656, то запропоновані у ньому зміни передбачають посилення соціального захисту та дотримання соціальних гарантій для осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Йдеться про громадян, які проживали на території зони посиленого радіологічного контролю та мали статус потерпілих осіб 4 категорії. Переважно, такі особи мають суттєві проблеми зі здоров’ям, спричинені радіацією – зокрема, тяжкі форми онкології. Однак, через виключення із законодавства визначень зони посиленого радіологічного контролю, низка людей не можуть підтвердити своє право на отримання пільг як постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи. Такий стан справ порушує конституційні права цих громадян та спричиняє соціальну напругу серед населення колишніх забруднених територій. Запропоновані зміни створюють правові підстави для отримання пільг і посвідчень категорії “1” тим громадянам, які дійсно проживали тривалий час на потенційно небезпечній території та втратили через це здоров’я.

Масштаб Чорнобильської аварії сколихнув увесь світ. Жахливі її наслідки і до сьогодні викликають сльози і переживання і в тих, хто працював на станції чи брав участь у ліквідації катастрофи, і в усіх інших жителів України. І цей трагічний досвід нашої держави, який було винесено з важких уроків Чорнобиля, повинен навчити всі країни світу, які експлуатують атомні блоки, що попередження і запобігання подібних ситуацій є основним пріоритетом розвитку національної атомної енергетики.

Іван Рибак , народний депутат фракції Партії “Блок Петрп Порошенка”, Голова підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи