бакуменко

Олександр Бакуменко

Виконання Угоди про асоціацію було і залишається пріоритетом у роботі аграрного Комітету

Стан наближення українського законодавства до європейського.

Окремі частини Угоди про асоціацію тимчасово застосовуються з 1 листопада 2014 року. Частина щодо посиленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі – з січня 2016 року. Набрання чинності Угодою в повному обсязі з вересня 2017 року поставила перед нами якісно нові завдання щодо її виконання.

Фото: Liga.net

Зауважу, що з-поміж усіх завдань, які визначені Угодою про асоціацію, зобов’язання України в аграрній сфері складають 28%. Одним із найбільших – є сфера санітарних і фіто санітарних заходів (далі – СФЗ).

Відповідно до всеохоплюючої стратегії імплементації Глави 4 до кінця 2021 року Україна має адаптувати в національне законодавство понад 250 актів ЄС за тами напрямками як державний контроль у сфері СФЗ, безпечність харчових продуктів та кормів, здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я рослин тощо. Стратегія СФЗ також включена до Плану заходів щодо виконання Угоди про асоціацію затвердженого Постановою КМУ.

Угодою також встановлений механізм визнання еквівалентності СФЗ. Це має спростити процедуру доступу на ринки ЄС для українських виробників агрохарчової продукції в тому числі забезпечити скорочення фізичних перевірок на кордоні, спрощення отримання сертифікатів та полегшення процедури попереднього схвалення експортних потужностей.

У рамках виконання Стратегії СФЗ Україна вже ухвалила низку законодавчих актів, які закладають основи для реформування системи безпечності харчової продукції на основі впровадження базових європейських принципів та практик. Не менш важливу роль ВРУ відіграє також у сприянні розвитку вітчизняного сільського господарства та розвитку сільських територій, шляхом зближення законодавства та національного регулювання у відповідності до норм і стандартів ЄС, що надзвичайно важливо для наших агровиробників, які щороку збільшують свою присутність на ринку ЄС.

Говорячи мовою цифр, у минулому році третина експорту до ЄС – це продукція сільського господарства (обсяг експорту аграрної продукції до ЄС у 2017 році становив $ 5,8 млрд., а загальний обсяг експорту майже $18 млрд.).

Так, за період роботи ВРУ VIII скликання, аграрний комітет напрацював ряд найбільш важливих євроінтеграційних законодавчих ініціатив, спрямованих на виконання Україною зобов’язань перед ЄС, п’ять з яких стали Законами.

Вони стосуються, уніфікації законодавства у сферах державного контролю, насінництва та розсадництва, виробництва кормів, ідентифікації тварин, побічних продуктів тваринництва тощо.

Наразі, з метою реалізації ухвалених Законів розробляються підзаконні нормативно-правові акти.

Перепони на шляху: проблеми, рішення

Аграрний Комітет має предмети відання визначені Постановою ВРУ «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання» (економічна політика АПК; державне регулювання, с\г кооперація, регулювання земельних відносин). Це означає, що Комітет повинен розглядати проекти законів, підготовлені на реалізацію Угоди не тільки згідно профільного Додатку «Сільське господарство та розвиток сільських територій», а майже з усіх питань, які охоплюються додатками про: захист прав споживачів; навколишнє середовище; утримання та поводження з тваринами; санітарні та фіто санітарні заходи тощо.

Ці питання знаходяться у віданні цілого ряду міністерств та відомств: МінАПК, МЕРТа, Мінекології, Держпродспоживслужби, Мінрегіонбуду, екоінспекції тощо.

Як результат ми маємо проблему з координацією реалізації Угоди на рівні взаємодії між комітетами ВРУ, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.

Таким чином, відсутність єдиної політики щодо взаємодії профільного Комітету та міністерств з програмами технічної допомоги призводять до того, що ми втрачаємо час і порушуємо строки виконання взятих на себе зобов’язань по Угоді. В свою чергу це створює ризики для здоров’я людей, під час споживання харчових продуктів, дискримінує добросовісних виробників, які працюють чесно і виконують вимоги щодо їх безпечності і відповідно обмежуємо експортні можливості країни.

Як заступник голови аграрного Комітету, поставив перед собою задачу зробити законотворчій процес ефективним і уникнути так званого «законодавчого спаму», опрацювання якого займає багато часу і ресурсів та є неефективним. Притримуюсь того, що всі дії мають бути послідовними і в рамках певної системи.

Тому перше, що необхідно було зробити – провести обговорення зі всіма сторонами, що задіяні в процесі виконання і реалізації зобов’язань, щоб по-перше, напрацювати алгоритм взаємодії законодавчої влади, через Комітети ВРУ, виконавчої влади, зокрема урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, профільним міністерством і Держпродспоживслужбою, та експертним середовищем.

В результаті, спільно аграрним на євроінтеграційним Комітетами було ініційовано і проведено круглий стіл з метою обговорення актуальних питань щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС у сфері агропромислового комплексу.

Чому цей захід був важливим? Учасники підсумували існуючі проблеми і з’явилось розуміння з чого починати і куди рухатись.

Невдовзі, Урядом було затверджено План заходів, який визначає понад 2000 конкретних завдань щодо виконання положень Угоди та додатків до неї і понад 5000 заходів з їх реалізації та затверджено стратегію комунікації в сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.

За моєї ініціативи було проведено не одну зустріч де обговорювали алгоритм взаємодії та комунікації, визначили шляхи реалізації зобов’язань, від нагальності розробки законопроекту до його підтримки щодо прийняття.

Як результат, такі домовленості були успішно реалізовані, зокрема щодо злагодженої роботи робочої групи по законопроекту про корми (реєстр. № 2845) та підтримки його листом за підписами Віце-прем’єр-міністра з євроінтграції, першого заступника МінАПК, заступника голови євроінтеграційного комітету ВРУ та моїм на Голову ВРУ та Голів депутатських груп і фракцій з проханням винести дану ініціативу на розгляд ВРУ та підтримати. Крім того лист підтримки надійшов від Хьюга Мінгареллі – Глави представництва ЄС в Україні. Завдяки такому комплексному підходу документ прийнято як Закон України «Про безпечність та гігієну кормі» 2264-VIII від 21.12.2017.

Проте, ключовим моментом мало бути створення законопроектної дорожньої карти спільної для всіх учасників процесу.

Так, в останній день лютого, за участі Голови ВРУ, Прем’єр-міністра, Віце-прем’єр-міністрів, Представника Президента України у ВРУ, Голови Представництва ЄС в Україні та Голів Комітетів ВРУ було презентовано дорожню карту пріоритетних законопроектів для євроінтеграції України.

План (нараховує 57 законопроектів, 20 з яких вже готові до розгляду і ухвалення у Парламенті) було напрацьовано спільно з Комітетами ВРУ та КМУ, виконання якого є завдання нашого скликання.

Незважаючи на досягнуті результати, попереду ще багато роботи, яку нам спільно потрібно виконати для повної імплементації законодавства до вимог законодавства Європейського Союзу.

Плани на поточний рік

Сьогодні на різних стадіях доопрацювання та прийняття знаходиться низка законопроектів та підзаконних нормативно-правових актів, прийняття яких забезпечить виконання «Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію.

На поточний рік ми спільно з Урядом та європейськими колегами запланували підготовку та прийняття ще п’яти проектів законів України.

Зокрема, у сфері виробництва, обігу та маркування органічної продукції, доступності інформації про харчові продукти для споживачів, підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності виробництва харчових продуктів.

Сільське господарство та розвиток сільських територій

- № 5448 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».

Санітарні та фітосанітарні заходи

Ухвалення законопроектів, що вже зареєстровані у ВРУ/ перебувають в процесі розробки:

- № 7210 «Про внесення змін до деяких законів України щодо відстеження і маркування генетично модифікованих організмів та обігу, відстеження і маркування харчових продуктів, кормів та/або кормових добавок, ветеринарних препаратів, отриманих з використанням генетично модифікованих організмів» від 19.10.2017 р. – Регламент (ЄС)1829/2003, Регламент (ЄС)1830/2003, Регламент (ЄС) 641/2004.

- № 4126-1 (номер буде змінено після реєстрації оновленого проекту Закону) «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (відпрацьовується робочою групою та незабаром буде внесений до ВРУ) – Регламент (ЄС) №1169/201;

- № 4611 «Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами» від 06.05.2016 р. – Регламент (ЄС)1935/2004;

- № 7489 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності».

Вважаю за необхідне взяти на озброєння пропонований формат співпраці і надалі використовувати його у своїх сферах відповідальності. Це дозволить ідентифікувати завдання, розподілити відповідальність та отримати відповідні результати.

Олександр Бакуменко , народний депутат фракції Партії “Блок Петра Порошенка”, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин для “LB.ua”