Maksimyuk

Василь Максимюк

У своїй роботі, у голосуваннях керуємося інтересами територіальної громади

 

Представляти Василя Максимюка широкому загалу не потрібно. Чернівчани давно знають Василя Сидоровича як успішного підприємця, громадського діяча та мецената, депутата Чернівецької міської ради вже третє скликання поспіль, учасника АТО. Наприкінці зими Василь Максимюк очолив одну з найбільших фракцій Чернівецької міської ради – «БПП «Солідарність».

Про депутатську діяльність, роботу фракції, стратегіюі тактику політичної боротьби місцевого істеблішменту – у нашому інтерв’ю.

- Ще з кінця 2015 року чернівчани спостерігають політичне протистояння в стінах ратуші. Як позиціонує себе фракція БПП, адже ваша позиція часто не збігається як з позицією міського голови, так і з напрямом дій неформальної більшості у міській раді?

– Бачу, ви відслідковуєте голосування у сесійній залі… Отже, з легкістю побачите, що наша фракція стоїть виключно на сторожі інтересів чернівчан. Усі важливі голосування можна побачити на сайті міської ради. Причому, поіменно.

- У чому основна проблема Чернівців? Багато чернівчан погодяться, що найбільшої уваги депутатів потребує ремонт доріг. Невже ні на що не вистачає коштів?

– Складається хибне враження, ніби наше місто потерпає від відсутності грошей. Насправді це не так. У бюджеті, прийнятому ще у грудні 2016 року, кошти на поточний та капітальний ремонт доріг передбачено. Також маємо гроші на ремонт житлового фонду й інші об’єкти ЖКГ. Чому вони не використані? Депутати проголосували, але профільні департаменти досі не змогли їх освоїти. Ображає твердження представників виконавчих органів, що у всьому винні депутати. Вважаю, що до кожної справи треба підходити виважено та персоналізовано. Не боятися брати на себе відповідальність і не плутати господарські справи з політичними, бо часто чернівчани стають заручниками взаємопоборення міського голови та депутатів. Так, я розумію, що навіть на місцевому рівні без політики не обходиться, але задля блага чернівчан потрібно чітко розділяти політику і господарську діяльність.

- Раніше Ви заявляли, що левову частку доходів міського бюджету варто спрямувати на ремонт доріг. Скільки, на Вашу думку, потрібно коштів, аби привести хоча б основні транспортні артерії міста у задовільний стан?

– Назвати необхідну суму не зможе ніхто. Тим більше, що громадський транспорт у Чернівцях теж є однією з нагальних проблем. Зараз активно запрацювала система електронних петицій. Часто городяни звертаються щодо ремонту доріг, і рада повинна ці петиції розглядати. Я пропонував департаменту житлово-комунального господарства підготувати розрахунок вартості кілометра ремонту проїжджої частини, з урахуванням при необхідності комунікаційних мереж. Департамент знайшов сотні причин, чому це досі не зроблено. Ситуація дивна, адже вартість та кількість необхідного для ремонту асфальту відома, підготовчих робіт – теж. Проте конкретної, хоча би приблизної, суми немає. Нагадаю: місто розмістило на депозитах близько 350 мільйонів гривень. Розумію, що всі ці кошти використати на ремонт доріг не вдасться, адже мусимо підтримувати комунальні лікарні та міські школи, особливо у період підготовки до нового навчального року. Але якби 250 мільйонів гривень сьогодні вкласти у ремонт і реконструкцію доріг, то це б одразу стало відчутно.

Щодо громадського транспорту, то я завжди був прихильником закупівлі нових тролейбусів. У той же час розумію, що у зв’язку зі станом доріг навіть нові «рогаті» швидко ламатимуться. До питань житлово-комунального господарства треба підходити комплексно, інакше витратимо кошти, час та зусилля, але бажаного результату не досягнемо.

- Щомісяця сесія міської ради виділяє мільйони гривень на оплату енергоносіїв «Чернівціводоканалу». Це виправдані витрати міського бюджету?

– Попри всі недоопрацювання водоканалу, я не вважаю, що менеджмент підприємства був неефективний. Бачив, що Сергій Дзезик зумів за короткий період до певної міри навести порядок на підприємстві, хоча багато і не встиг. Вважаю, що йому треба було дати ще попрацювати. А фінансова підтримка підприємству необхідна, бо мережі не витримують жодної критики і втрати щороку ростуть. Водоканал не може самостійно розраховуватися за енергоносії. Не виділити кошти – залишити місто без води. І це стосується не лише Чернівців. Торік Львів витратив на підтримку комунальних підприємств 1 мільярд 300 мільйонів гривень. Це майже дві третини бюджету Чернівців. У Харкові теж не курсували трамваї, бо була заборгованість за енергоносії. Система ЖКГ всієї країни знаходиться у плачевному стані і потребує реформування.

- Нещодавно у департаменті житлово-комунального господарства відбулися кадрові зміни. Вони спрямовані на виправлення ситуації у місті?

– Так, директором департаменту житлово-комунального господарства призначений Ярослав Кушнірик. Для багатьох це було несподіванкою і я не дуже задоволений тим способом, яким його було призначено. Адже з депутатами не радилися, а просто поставили перед фактом. Також ми не знаємо, яким чином домовлялися з Ярославом Денисовичем і які завдання йому ставили. Сподіваюсь, скоро це стане відомо. Але при цьому вже багато років знаю його як справжнього фахівця і сподіваюсь, він зможе організувати системну роботу департаменту. Що ж до реформ, то це прерогатива центральних органів влади, а не місцевого самоврядування. Ми можемо лише підлаштовуватися під існуючу законодавчу базу та спробувати зробити життя чернівчан комфортнішим.

- На посаді голови фракції Ви змінили Наталію Якимчук. Які причини такого рішення фракції?

– Причини прості. По-перше, у міській раді є 6 фракцій і 6 комісій. Кожна фракція має в своєму складі голову фракції і голову комісії, котрі беруть участь у погоджувальній раді. Таким чином, наша фракція дещо втрачала вплив на процеси, адже замість двох голосів ми мали лише один. Зараз Наталія Яківна обіймає посаду голови комісії з бюджету та фінансів. Також вона не завжди могла бути присутньою у потрібний момент, адже працює у Києві. Це був вибір пані Якимчук, тому якогось підводного каміння шукати не варто. Цілком логічно, що депутати головою фракції обрали саме мене, адже я є членом партії «БПП «Солідарність».

- Ваша фракція є неоднорідною. Наразі там є представники трьох політичних партій. Часто виникають непорозуміння на політичному ґрунті?

– Не секрет, що у нас у фракції окрім представників «БПП «Солідарність» є члени команди «Народного фронту». Це було не моє рішення, адже коли балотувався, то не мав стосунку до керівних органів партії. З моменту обрання основне наше досягнення – нам вдалося показати, що фракція успішно працює. Знаходимо спільну мову з депутатами інших політичних сил і зусіх питань фракція має узгоджену позицію, котру ми завжди намагаємося чітко обґрунтовувати. Хоча наша позиція не обов’язково збігається з думкою міського голови та депутатів, які представляють інші фракції. Що ж до зовнішніх впливів на членів фракції, то вони завжди були, є і будуть. Жодних внутрішніх конфліктів, як нам пророкували «доброзичливці», немає. Головне – ми домовилися у своїй депутатській роботі та голосуваннях найперше керуватися інтересами територіальної громади, наших виборців.

- Останнім часом про партію «БПП «Солідарність» у місцевому інформаційному полі чутно хіба у контексті «гарячих» сесій міської ради. Чи розбудовуєте партійну організацію? Чи залучені депутати до партійного будівництва?

– Це питання краще адресувати Наталії Якимчук, бо я досі залишаюся рядовим партійцем. Можу сказати, що багато наших партійців залишилися розчаровані тим, що за новим виборчим законом їм не вдалося стати депутатами. Це люди, котрих знають і поважають у Чернівцях. Вони не залишилися осторонь партійної роботи і це приємно. Представляти політичну команду Президента України, навіть на місцевому рівні – це велика відповідальність.

Розмовляв Роман Клим