березенко

Сергей Березенко

Медицинская реформа: свидетельство на защиту международного опыта

На прошлой неделе на крупном международном мероприятии в Лондоне, посвященном реформам в Украине, на одной из панелей мы обсуждали медицинскую реформу с европейскими экспертами. Парадокс в том, что целью собрания было убедить украинский парламент наконец сдвинуть ее с места.

Фото: надане Сергієм Березенком

Історія британської реформи охорони здоров’я, яка розпочалася ще в далекому 1948 році, має спільні риси з українською ситуацією. Тоді мільйони громадян Об’єднаного Королівства не могли дозволити собі послуги переважно приватних лікувальних установ і фактично не мали ніякого медичного забезпечення. Щойно закінчилася війна. Суспільство було не готове до різких змін. Систему змінити було важко. Однак британські реформатори це зробили — і сьогодні кожен британець має доступ до високоякісних медичних послуг, а Національна служба охорони здоров’я (NHS) визнана однією з кращих у світі.

У нас в Україні сьогодні подібна ситуація. Ми маємо збройну агресію на Сході. Ми відчуваємо великий опір системи. Багато хто вважає, що краще залишити радянську систему і нічого не змінювати. Ще одна проблема – неповна поінформованість суспільства та медичної спільноти про те, що дасть реформа кожному громадянину, лікареві, медсестрі, санітару. І все ж, у нас є критична маса прихильників, які готові імплементувати медичну реформу. Це дозволяє нам рухатися вперед.

Коротко про те, що нам вже вдалося зробити.

1. Ми ухвалили Закон про автономізацію медичних установ. Головне в цьому законі: ВПЕРШЕ визначене поняття «послуги з медичного обслуговування населення» як одиниці вартості.

2. Ми ухвалили у першому читанні один із ключових законів, необхідних для повноцінного старту медреформи — «Про державні фінансові гарантії щодо надання медичних послуг та лікарських засобів» № 6327.

Впровадження головного принципу — гроші ідуть за пацієнтом

Основний принцип реформи виходячи з міжнародного досвіду — держава почне оплачувати надану пацієнту медичну послугу, а не фінансувати кількість ліжко-місць в лікарнях. Це дозволить розумно витрачати медичний бюджет — направляти кошти тому, кому дійсно необхідна допомога. В цьому полягає принцип – гроші йдуть за пацієнтом.

Ми вводимо фінансування напряму сімейного лікаря на первинній ланці медицини. Цей принцип має почати працювати з 1 січня 2018 року. Кожен сімейний лікар матиме право заключити контракти з 2 тисячами пацієнтів. За кожен контракт лікар буде отримувати певну суму на рік на свій рахунок.

Створення Національної Служби Здоров’я України (НСЗУ) за прикладом Британської National Health Service — оператора, який прийматиме основні рішення на локальному рівні — контрактуватиме закупівлю медичних послуг та підписуватиме договори з медичними закладами і лікарями-ФОП.

По впровадженню цієї визнаної у світі структури, яка стала синонімом високої якості надання медичних послуг, Україні дуже необхідний багаторічний досвід європейських партнерів, в першу чергу для того, щоб виключити найменші корупційні ризики.

Ще одним з найбільш дискусійних питань у роботі НСЗУ залишається контроль якості надання медичних послуг.

Третьою важливою складовою медичної реформи в Україні є запровадження нової моделі фінансування системи охорони здоров’я, яка передбачає чіткі зрозумілі гарантії держави щодо медичної допомоги, кращий фінансовий захист для громадян у випадку хвороби, ефективний та справедливий розподіл публічних ресурсів та скорочення неформальних платежів.

В цьому плані Україні важливий досвід функціонування NHS, яка стала першою серед країн цивілізованого світу держструктурою, що надає універсальні безкоштовні послуги охорони здоров’я та обходиться британцям помітно дешевше, ніж системи страхової медицини, наприклад, Німеччини і Швейцарії, а тим більше приватної медицини США.

Україна не хоче через дефіцит медичного бюджету йти найлегшим шляхом різкого зростання податків із зарплат громадян.

Впровадження елементів ринку

Як показує світова практика, якою б досконалою не була державна мережа лікувально-профілактичних установ, все одно буде існувати попит на медичні послуги, що надаються комерційними структурами. Ще уряд Маргарет Тетчер вирішив запровадити деякі елементи ринку в сферу охорони здоров’я.

Але ми прагнемо зробити за прикладом Великої Британії, щоб приватний сектор охорони здоров’я не домінував за своїм покриттям над державним. З іншого боку – щоб усі доступні приватні медичні служби були дзеркальним відображенням державних амбулаторій, клінік, кабінетів фахівців.

Для нас дуже важлива підтримка і експертна допомога наших міжнародних партнерів: Європейського Союзу, країн Великої Сімки, Світової Організації Охорони Здоров’я.

Я сподіваюся, що депутатські фракції у парламенті, які називають себе проєвропейськими і реформаторськими, дослухаються до рекомендацій міжнародних експертів і підтримають медреформу, яка має змінити не лише систему охорони здоров’я, а сам підхід до лікування — взаємовідносини лікар-пацієнт. Ми, як законодавці, повинні розуміти всю відповідальність за здоров’я наших дітей та онуків. Якщо ми не запустимо початок відліку глобальних змін в медицині вже сьогодні – втратимо наше майбутнє.

Сергій Березенко , Народний депутат України VIII скликання, заступник голови парламентської фракції Партії “Блок Петра Порошенка” для «LB.ua»